"Їжачок і його нові пригоди"

Жив-був їжачок, який любив гуляти в лісі та збирати ягоди. Одного разу, коли він повертався додому, він зустрів лисицю. Лисиця запропонувала Їжачку зіграти у гру, але насправді хотіла його з'їсти. Але Їжачок був розумним і встиг втекти від лисиці.

Потім Їжачок зустрів ведмедя, який був дуже голодний. Ведмідь запропонував Їжачку обідати разом з ним, але насправді хотів з'їсти Їжачка. Але Їжачок був швидким і встиг втекти від ведмедя.

Нарешті, Їжачок зустрів зайця, який був дуже милосердним. Зайця не цікавило з'їсти Їжачка, але він захотів допомогти йому дістатися додому. Таким чином, зайчик провів Їжачка додому, де вони стали друзями.

І так Їжачок зрозумів, що бути розумним та милосердним - це завжди найкращий варіант.

"Їжачок та його друзі"

Їжачок жив у лісі і був дуже самотній. Він мріяв про друзів, та нікого не міг знайти. Якось, коли їжачок гуляв лісом, він зустрів зайця. Заєць був добрим та доброзичливим, і вони стали добрими друзями.

Одного разу, коли вони гуляли лісом, вони зустріли лисицю. Лисиця була дуже хитра і намагалася обдурити їжачка і зайця. Але їжачок був розумним і запропонував лисиці зіграти у гру. У грі їжачок переміг лисицю, і вона пішла.

Після цього їжачок і заєць продовжували гуляти та знаходити нових друзів. Вони зустріли білку, яка була дуже швидкою, і вони грали в ігри разом. Вони також зустріли мишку, яка була дуже маленькою, але дуже розумною. Вони стали найкращими друзями та проводили багато часу разом.

Їжачок зрозумів, що друзі – це найважливіше у житті, і він був дуже щасливий, що знайшов своїх справжніх друзів.

"Добрий їжачок та його друзі у лісі"

Жив-був їжачок у лісі, і був він дуже добрим і розумним звірком. Він любив гуляти лісом і збирати ягоди, щоб поділитися ними з іншими тваринами.

Якось, коли їжачок гуляв лісом, він почув гучний крик про допомогу. Він поспішив до джерела звуку і побачив, що маленький кролик застряг у пастці. Їжачок швидко наблизився до зайчика і розрізав мережу його шпильками. Зайчик був дуже вдячний і обіцяв допомогти їжачку будь-коли.

Після цього випадку їжачок став ще популярнішим серед інших тварин лісу. Він завжди був готовий допомогти, не просив нічого натомість і завжди ділився своїми ягодами.

Якось, коли їжачок йшов лісом, він побачив, що маленький кролик потрапив у біду. Їжачок моментально побіг на допомогу та врятував кролика від небезпеки. Кролик був дуже вдячний і запитав їжачка, як він може віддячити йому за його доброту.

Їжачок відповів: "Я не потребую нагород, я просто роблю те, що вважаю правильним. Але якщо ти хочеш мені віддячити, то можеш просто бути доброю і допомагати іншим тваринам лісу".

З того часу всі тварини лісу стали поважати їжачка і наслідувати його приклад. Їжачок став символом доброти та мудрості в лісі і жив довго та щасливо, оточений друзями та шанувальниками.

    "Їжачок-воротар" 

       Народився колючий їжачок в місті біля моря. Він був не тільки швидким і сміливим, а й відчував, що має якусь особливу місію на цій землі. 

      Одного разу коли їжачок був в лісовій, а можливо і в пляжній школі (хто ж бо його зна в казковій сфері)   Він замріявся і вдалині побачив футбольне поле і гравців. Зацікавився не на жарт.  Після уроків швиденько рушив туди. Їжачок став дуже цікавитися цим видом спорту.  От він і записався у футбольну команду. Розпочав відвідувати тренування  і розумів, що може бути корисним для команди. Він випробував себе на всіх позиціях. Був і нападаючим і захисником лівим і правим, забивав мʼячі та відбивав, рятував ворота,  а іноді й сам в свої забивав. Все наче виходило)). І одного разу спробував себе на воротах.  Відразу  відчув що він на своєму місці.  Наче воно завжди чекало його.

    Їжачок став відвідувати тренування воротарів і вчився рятувати ворота. Тренувався наполегливо. Він збільшував свій досвід та навички, вдосконалював техніку, отримував медалі й кубки.  Мріяв стати найвідомішим у світі воротарем,  отримувати шалену популярність і чималі нагороди, але він ніколи не забував про своє навчання та освіту. Памʼятав бабусині поради - що треба бути не лише фізично сильним, але і розумово розвинутим. 

   Їжачок знаходив час не лише на тренування, але й на читання книжок та відвідування книгарень, театрів, музеїв, цікавих лекцій. Він знаходив усілякі варіанти, щоб розвивати свій розум. 

    Саме бабусині слова допомогли відомому Їжачку-воротарю дати відмінне   інтерв'ю, Коли його нагороджували званням кращого воротаря України, де він відзначив, що важливо не тільки бути футбольним героєм, а й бути людиною з розвиненим розумом. 

      Їжачок був гордий за свої досягнення. 

      Їжачок дякував бабусі за поради й обіцяв ніколи не забувати про освіту та розвиток. З кожним днем він ставав все краще і краще. А коли прийшла черга виступати на міжнародних змаганнях, Їжачок-воротар вразив усіх своїми незвичайними реакціями та дивовижними відбиваннями. Він врятував команду з невигідного положення та приніс їй перемогу. Їжачок-воротар став найбільшим героєм усіх часів і став зразком для наслідування. 

      Після цього він зрозумів, що важливо не тільки перемагати у спорті, але й прогресувати у розвитку своєї особистості. Він знайшов рівновагу між спортом і навчанням, ставши вдалим прикладом для молодших поколінь. Його внесок у світ спорту та освіти не залишився непоміченим, і він став гордістю свого міста.

     Його приклад довів, що кожен може знайти своє місце в житті, але для цього потрібно бути наполегливим, розумним та працьовитим. Він став найкращим не лише у спорті, але й в житті. І відтепер всі їжачки-малюнки  мріють стати такими ж як Їжачок-воротар, а бабусі пишаються своїми онуками  й надихають на нові перемоги.

      Казка про їжачка-воротаря навчає нас про те, що важливо не тільки розвиватися у своїх улюблених справах, але й дбати про свій особистий  розвиток і знаходити рівновагу в житті.